Що таке антикорозійна мастильна речовина та як її використовувати?

Проблема, яку разом створюють корозія та тертя

Металеві компоненти промислового обладнання, зовнішнього фурнітуру та автомобільних систем стикаються з подвійною загрозою: окисленням з одного боку й механічним зносом — з іншого. Антикорозійна мастильна речовина одночасно усуває обидві проблеми, що й пояснює її статус стандартного засобу технічного обслуговування на будівельних майданчиках, у майстернях, морських середовищах та побутових наборах інструментів. Хімічна основа цього засобу проста, але саме деталі його застосування визначають різницю між покриттям, яке тримається місяцями, і таким, що змивається першим дощем.

Як антикорозійна мастильна речовина діє на рівні матеріалу

Більшість антикорозійних мастил поєднують три функціональні компоненти. Носій — зазвичай нафтова або синтетична олива — доставляє активні речовини до металевої поверхні. Інгібітори корозії, як правило, сполуки, такі як нафтенат цинку, сульфонат кальцію або інгібітори парової фази, утворюють молекулярний бар’єр, що витісняє вологу й запобігає електрохімічному окисненню. Додатки для змащування, до яких можуть належати частинки політетрафлуороетилену (PTFE) або дисульфід молібдену, зменшують тертя в точках контакту.

Механізм захисту від корозії відповідає стандартам випробування на солевому тумані ASTM B117. Якісний антикорозійний змащувальний засіб повинен забезпечувати захист протягом мінімум 72 годин під постійним впливом солевого туману для товарів загального призначення й значно довше — для промислових засобів важкого типу. Цей стандарт забезпечує узгоджений еталон для порівняння продуктів різних виробників.

Крок за кроком

Правильне нанесення антикорозійної мастила вимагає більшої уваги, ніж зазвичай надають йому більшість людей. Розпилення на брудну або корозійну поверхню призводить до герметизації забруднень, що прискорює корозію під шаром покриття замість її запобігання.

1. Спочатку очистіть поверхню. Видаліть існуючу ржавчину, окалину та жир за допомогою дротяної щітки, абразивної губки або відповідного розчинника-дегретера. Для легкої поверхневої ржавчини можна використати перетворювач ржавчини, щоб стабілізувати оксид заліза перед нанесенням мастила.

2. Тщательно висушіть поверхню. Волога, утримувана під шаром покриття, створює саме ті електрохімічні умови, які мастило намагається запобігти.

3. Наносіть тонким і рівномірним шаром. Одне товсте нанесення, як правило, стікає й утворює калюжі, залишаючи між ними тонкі ділянки. Два легкі проходи забезпечують краще покриття.

4. Дозвольте розчиннику випаруватися перед тим, як звести компонент у контакт з іншими поверхнями, якщо лише продукт спеціально не призначений як мастило з «мокрим» плівковим шаром.

5. Знову наносіть у встановлені терміни. Зовнішнє обладнання в схильних до вологості прибережних кліматах може потребувати повторного нанесення кожні три–шість місяців. У закритих приміщеннях із клімат-контролем період між нанесеннями може бути значно довшим.

Коли слід вибирати антикорозійну мастильну речовину замість інших засобів захисту від корозії

Антикорозійні мастильні речовини не є правильним рішенням для всіх проблем, пов’язаних із корозією. Для сильно корозійно ураженої будівельної сталі кращий тривалий захист забезпечують грунт і фарбова система, а не спрей-мастило. Для прецизійних оброблених поверхонь, де важлива точність розмірів, неправильно підібрана в’язкість мастила може вплинути на зазори при збиранні. Антикорозійна мастильна речовина є правильним вибором, коли метою є захист функціонального рухомого компонента від корозії з одночасним збереженням його працездатності, наприклад, дверних петель, велосипедних ланцюгів, кабельних зборок, шарнірів інструментів та блокувальних механізмів.

Інженер з технічного обслуговування на хімічному заводі в Цзянсу одного разу поділився таким спостереженням: після заміни мастила на основі вазеліну, яким обробляли різьблені частини штока клапана, на сучасний протирижавий спрей на основі кальцієвого сульфонату, їхній квартальний цикл технічного обслуговування з метою заміни клапанів через корозію скоротився майже на 40 %. Зручність нанесення спрею дозволила легко обробляти різьблені ділянки, до яких мастила, нанесені за допомогою щітки, просто не могли дістатися.

Загалом про безпеку та умови обробки

Більшість протирижавих мастил отримують із нафти й вимагають дотримання базових заходів безпеки. Наносити потрібно в добре провітрюваних приміщеннях, під час нанесення тримати продукт подалі від відкритого полум’я та зберігати аерозольні балончики подалі від джерел тепла. Тривалий контакт шкіри з нафтопродуктами може викликати дерматит у людей з підвищеною чутливістю, тому при регулярному використанні доцільно використовувати рукавички.

Для застосувань, пов’язаних із харчуванням, наприклад, для петель обладнання для переробки харчових продуктів, ланцюгових конвеєрних систем на харчових підприємствах або механізмів побутових кухонних приладів, слід використовувати лише харчові мастила з сертифікацією NSF H1 або H2. Стандартні промислові антикорозійні мастила не є безпечними для контакту з харчовими продуктами й ніколи не повинні торкатися поверхонь, що контактують з їжею.

Практичні поради щодо максимально ефективного використання в кожному застосуванні

Умови зберігання впливають на роботу продукту сильніше, ніж це усвідомлюють більшість користувачів. Висока температура прискорює розклад інгібіторних сполук у рідині-носії. Зберігання балонів у вертикальному положенні в прохолодному, сухому місці, поза прямим сонячним світлом, значно подовжує термін придатності. Частково використані аерозольні балони слід зберігати з прикріпленим розпилювальним трубочкою та очищеним соплом після кожного використання, щоб запобігти засміченням.

Для підприємств, що обслуговують широкий спектр металевих компонентів у різних умовах, аерозольна лінійка продуктів JUHUAN, яка включає багатофункціональні антикорозійні мастила, розроблені для промислового та технічного обслуговування, забезпечує стабільний рівень якості, досягнутий завдяки десятиліттям досвіду у формуванні аерозольних сумішей.